Мітки: саморефлексія

Подався на проект Одруження Наосліп


Є такий фановий проект на 1+1 з фейковими весіллями. І от мені запропонували взяти в ньму участь. У них цікава анкета – яка змусила мене попідпереосмислювати свої застарілі відповіді на ці питання. Отже, мої нові відповіді у віці 27 річного фацета:

осл

Хто ваші батьки?

Батько інженер, зводить дамби нарічці, будує насосні підстанції, забезпечує роботу систем тиску, мазуту, води і блаблабла на заводі, що виготовляє цемент і похідні. В побуті каучпотейто, затятий домосід-сімянин консервативних галичанських поглядів, мамин коханець, любитель ходити по гриби і взагалі збирати урожай на дачах. Мама за освітою товарознавець, встигла попрацювати у кількох десятках магазинів, кіосків, бутівків, гастрономів і тд. Але вже багато років не працює, аби ефективніше берегти домашнє вогнище. Вправно готує, робить закрутки сотнями банок найніжніших абрикосових джемів, смородинових варень і вишень у своєму соці. Мама – головний моторчик сімї. Постійно витягує батька на різні мандри, відпочинки, новий досвід та емоції. Своє життєлюбство вона поєднує із інвалідністю(цукровий діабет і астма). Але попри це більш енергійної, комунікабельної і життєрадісної людини – не знайти по той берег річки Бистриця.

Якою ви уявляєте свою майбутню сім’ю? Continue reading “Подався на проект Одруження Наосліп”

Заробітчанська легенда про виникнення (*світу) світла


Епіграф:
сядьте, коли надворі прийде вечір, поставте цю композицію, розслабтеся, прослухайте до кінця уважно і беріться до прочитання.
Скрябін - 'Срака'

Трошки більше світла ВИГРИЗАЙ з кожним новим днем

В моєму житті стаються декілька позитивних пімпочок.

Після ‘вкотре я розчарувався в дійсності’ прийшло усвідомлення, що все краще потрібно для себе виборювати.

Коли ти заробітчанин час на хобі, задоволення, активний відпочинок, саморозвиток, мистецтво … треба вигризати в роботи, втоми, Часу(як абстр антропоморфного чувака в балахоні), непотрібних шаблонних дій та повсякденної побутової інерції.Напр. можна намилити голову шампунем, поставити най відкисає 🙂 а за той час набрати в рот зубної пасти, приступити до процедури дефекації(для простих людей – запустити Чукулядне око, букв. читай – примусити сраку до виконання її службових обов’язків) і похапцем переглянути свіжу пресу, запостити з айфону найсвіжіше фото з грецькими лісовими пожежами в себе в блозі

Тобто тепер мою концепцію світу можна сісти і викласти у вигляді притчі-легенди:(якби я вмів малювати, то зробив би ржачний комікс)

Заробітчанська легенда про виникнення світу  світла

Спочатку була темрява і всі люди були заробітчанами. А всі заробітчани були білі-незагорілі, повзали як черви у безкінечному космосі вічності, стукались лобами, їли – об що зашпортувалися, срали і тікали-кочували на інше місце, де чиєсь ще тепле лежало. Коротше місиво було огидне, пердюшіння-смороду галасів і зойків, скреготу зубів, антисанітарія, – самі розумієте.   На другий день(через трохи часу у вічності) найвеличніші із людей, ті кого задовбала короста, –  склепали свічку і почали крок за кроком виборювати в Глибокого бездонного мороку буття трохи світла для себе і тих, хто поруч. Це були ті Continue reading “Заробітчанська легенда про виникнення (*світу) світла”

Багато шо змінилося… | саморефлексія


 Переконався на собі, що ідентичність переважно залежить від діяльності. Вона ж визначає значною мірою спосіб мислення. Через тиждень, як тільки почав активно робити щось зовсім для себе нове – відчуваєш, що змінюєшся. І то чим сильніше вгрузаєш в новій активності, тим глибше торкаються перетворення твого самоосмилення.

Якщо абстрагуватися від багатьох речей(зокрема від маленьких детальок по всіх фронтах, які змінювалися) та максимально зредукувати життєву канву(щоб при цьому не втратити суті), то вийде так. Мені було потрібно 3 тижні насиченого ведення блогу, 100 постів, щоб врешті я зміг сказати: МОЯ ІДЕНТИЧНІСТЬ ЗМІНИЛАСЯ. ЗІ СТУДЕНТА Я ПЕРЕТВОРИВСЯ НА БЛОГЕРА. Коли б мене ще нещодавно запитали хто я, – однозначно і не задумуючись почули б – студент. Тепер все інакше.