Мітки: роздуми

Дорослість – як втрата дитячості через роботу


Все частіше став міркувати, що розподіл часу після входу в доросле життя все менше мене влаштовує. А вас? Хто як жив, а хто як прагне?

Відеоблог після 48 годин без сну | Відео-роман


Strange days guys. – Strange indeed!

про мене як людину, про мої плани, думки, ставлення. Я зазняв його по-дорозі в спальню, так до неї і недійшовши і застрягши у ванній на 41 хв. Подейкують що відеолог справляв на відео деякі потреби дуже наїіно і непаливно. (до речі, рутуб дозволяє завантажувати великі файли до 5 Гб). Коротше запис відбувся після 10 виснажливих годин створення фантасмагоричного тексту про ’48 інструментів Бога’ і після довгого неспання.

http://rutube.ru/video/aa056b1508a8f49205ed378b7526fc4f/

 

 

Ось власне, текст, про який згадується у відео:

продовження ’48 інструментів Бога’   (початок читайте тут)

і-11 – Білосніжка і ‘йоптвоюмать’шепотом

Скляний прозорий грібі із подачею пального як у скатерті-самобранки, із 7-м’ю гномами – Продовжувати читання “Відеоблог після 48 годин без сну | Відео-роман”

І класи стануть клубами | постмодерний марксизм


Коворкінгова Безшумна Революція

гадаю, що світ через пару років буде дуже іншим. Вже зараз як гриби після дощу ростуть коворкінгові центри, хакерспейси, 3-ті місця. Це свідчить про єдину тенденцію – кращі люди об’єднуються і витворюють для себе напівзакриті оазиси, із кращими умовами, ніж загалом на даній території у даній країні. Класова структура переростає у клубну структуру. Хто не належатиме до жодного клубу – залишиться на узбіччі.

Єдина фішка, що все відбувається якось дуже тихо. І дуже швидко.

Особливий статус | пацанська фі-я


Надаючи окремим подіям, практикам, вчинкам, ритуалам, поведінці особливого статусу – ми тим самим структуруємо власний життєвий габітус. По-пацанськи говоря, спочатку не було нічого і лиш лиса тьма. І тут пацан вирішив тусні із сємками біля під’їзну надати особливий статус. Зробити це почьотним і чьотків врямяпровожденієм. Таким чином у лисій тьмі почали формуватися неясні, мутні тєні(шейпи), образи. Тьма все розсосувалася і розсосувалася і ОП!

сформувалася неба і земля певна структура, схема життя. З’явилися певні конструкти поведінки, чіткі структури. Які можна вичленити. Тепер життя чимось наповнене. А значить ми Продовжувати читання “Особливий статус | пацанська фі-я”

Чтоби не било мучительно больно за безцельно прожитие годи


Сьогодні мені стає(ало) сумно, що я сам свідомо покинув українське середовище для того щоб проапгрейдити себе виключно в одному ресурсі – грошах. Особливо боляче із захватом дивитися на Продовжувати читання “Чтоби не било мучительно больно за безцельно прожитие годи”

Якби сьогодні я захворів на СНІД


Це би не стало для мене глибокою трагедією. Навпаки життя б набуло глибокого солодко-трагічного максималістського відтінку. Мені б залишилося прожити 5-10 років нормального фізичного ф-ціонування, а далі хвороба б роз’їдала мене різними фірусами…що я б уже потребував лікарняного стаціонару.  Я б продовжував ще 1-2 роки працювати, щоб заробити з 20 тис. баксів. також за той час я би зібрав і умовив своїх 2-3 найкращих друзів організувати найкращий проект в моєму житті ‘ЛЮДИНА ПЕРЕМАГАЄ СНІД’. ПІДКЛЮчили б громадські організації, збирали б кошти у фонд. суть би полягала в тому, що на мене встановлюють камеру і я вирушаю у мандрівку, довжиною в життя. По-дорозі заїжджаю на різні фестивалі, в ріо-де-жанейро, я відриваюся на різних тусах, дою овець в монголії, дайвінг на рифах Австралії, дельтапланеризм, товчемо пики поліцейським із угорськими анархістами……і це все транслюється десь на блозі, але обов’язково на блозі, а не на ТБ, бо тоді це було б надто комерціалізовано і вся ідея би квазідеградувала. Коротше це б дозволило мені вже завтра відкласти тонну неважливих справ, багато років розбудови кар’єри і сім’ї – зірватися і гайнути автостопом у  Пекло, підкорити весь світ.

і через 5 років все б звучало чітко і рельєфно:

Перемігши СНІД, я помер від нього, підкоривши світ я пізнав себе.

Мій максималізм розриває груди,  

По дорозі в домовину я заїду в Каталіну на фестиваль бургерів, там ще будуть бої биків, свиням можна буде крутити вуха, сикати у вату з пістолетів водних на дітей й кобіток – сорочки прозорі – прилипають – БОМБА! -а соски бубняві –  все так феєрично, завтра десь в пів восьмій кашляну в серветку, – викраду мустанга – з під мотелю у серветці кров. Далі Макчу Пікчі, мексика, повії – бідні і багато, смуглі і голодні, їхні діти – зранку я їм ящик коли, тамагочі й снікерс обміняю на сусідського коня. І помчу по полі в Амазонки дику голосраку безвість безплеменну далеч галюци-грибів. Я на мотоциклі ніби Чегевара, за спиною бЕстфренд, вчора мотоцикіль в байкерському клубі помага’ їм красти – там і зазнайомство Продовжувати читання “Якби сьогодні я захворів на СНІД”

Заробітчанська легенда про виникнення (*світу) світла


Епіграф:
сядьте, коли надворі прийде вечір, поставте цю композицію, розслабтеся, прослухайте до кінця уважно і беріться до прочитання.
Скрябін - 'Срака'

Трошки більше світла ВИГРИЗАЙ з кожним новим днем

В моєму житті стаються декілька позитивних пімпочок.

Після ‘вкотре я розчарувався в дійсності’ прийшло усвідомлення, що все краще потрібно для себе виборювати.

Коли ти заробітчанин час на хобі, задоволення, активний відпочинок, саморозвиток, мистецтво … треба вигризати в роботи, втоми, Часу(як абстр антропоморфного чувака в балахоні), непотрібних шаблонних дій та повсякденної побутової інерції.Напр. можна намилити голову шампунем, поставити най відкисає 🙂 а за той час набрати в рот зубної пасти, приступити до процедури дефекації(для простих людей – запустити Чукулядне око, букв. читай – примусити сраку до виконання її службових обов’язків) і похапцем переглянути свіжу пресу, запостити з айфону найсвіжіше фото з грецькими лісовими пожежами в себе в блозі

Тобто тепер мою концепцію світу можна сісти і викласти у вигляді притчі-легенди:(якби я вмів малювати, то зробив би ржачний комікс)

Заробітчанська легенда про виникнення світу  світла

Спочатку була темрява і всі люди були заробітчанами. А всі заробітчани були білі-незагорілі, повзали як черви у безкінечному космосі вічності, стукались лобами, їли – об що зашпортувалися, срали і тікали-кочували на інше місце, де чиєсь ще тепле лежало. Коротше місиво було огидне, пердюшіння-смороду галасів і зойків, скреготу зубів, антисанітарія, – самі розумієте.   На другий день(через трохи часу у вічності) найвеличніші із людей, ті кого задовбала короста, –  склепали свічку і почали крок за кроком виборювати в Глибокого бездонного мороку буття трохи світла для себе і тих, хто поруч. Це були ті Продовжувати читання “Заробітчанська легенда про виникнення (*світу) світла”