Мітки: рецензії

Гаська Шиян, ” Hunt, Doctor, Hunt ” | Рецензія на книжку


хант   Гаська Шиян. Hunt,doctor,hunt. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2014.

Книга ‘Плюй, докторе, плюй’. Авторка відома для мене передовсім через перший успішний проект ‘Декаданс Бере Своє’ на СПІЛЬНОКОШТІ(типу укр кікстартер). Це напевно і стало тим громом, який розвергнув пащу мого гаманця – аби витекли 60 грн. За них я отримав тверду палітурку, 239 сторінок, папір білий цупкий, рідкісні химерно-прикольні ілюстрації та історію лікаря-негра, який якраз на інтернатурі, в мандрах, у простраціях, роздумах і просто у житті переклацує калейдоскопічно канали як думки, події, так і навпаки чи по діагоналі. Все дуже плинне у книзі, як і сама книга.  Окрім того перші 100 тисяч знаків – третину тексту – Гаська Шиян написала на телефоні, лежачи в лікарні із запаленням мозку. Така собі спроба поєднати пости і статуси на ФБ у роман. Звідси і вся фрагментарність, надлишковість і текучість тексту.

Чесно кажучи пройшло уже десь 3 тижні, відколи прочитав книжку і взагалі мало що пам’ятаю. Практично нічого. Тому і сказати чого не маю багато. Але це дуже влучно характеризує книжку. Зійшла з мене як краплі дощу з вікна машини находу.

Книга типу про пересічних нас з вами, ліберальних космополітів що люблять подорожувати, чекінитись звідтам на ФБ, курити план, займатись сексом із красунями, встрягати в пригоди і бути героями.

Оцінка: 5.5/10. Має 542 вподобання на FB. Читається місцями сухувато і нуднувато, втім як для книжкового дебюту – дуже навіть на рівні і непогано. В приципі для затравки би порекомендував. Але якщо часу обмаль  – не беріться, поціновувачам літератури – книга точно не сподобається. Естетики та ходожності в книжці мало, швидше дещо вигадливе звичайне словоблудство знічев’я.

Ще думки інших про книгу:

1) роман “Hunt doctor, hunt” – претендує, швидше, на середньокаліберну повість) – не найгірше з арсеналу сучасної Продовжувати читання “Гаська Шиян, ” Hunt, Doctor, Hunt ” | Рецензія на книжку”

Наука любові та зради, Р. Данбар | розгорнутий конспект


  Ця книжка принесла розуміння, що найближчі книжок 10-15 я хочу читати виключно наукові монографії, присвячені якимсь вузьким спеціалізованим дослідженням. Втомився від поверхневості більшості інтернетної інфи, а також хрестоматій, підручників, зіброк, довідників та енциклопедій. ХОЧЕТЬСЯ ЗАГЛИБЛЮВАТИСЯ. РОЗБИРАТИСЯ В НЮАНСИКАХ. А не читати про_все_потроху_галопом_по_Європах.

Про книгу: 84 грн, 304 ст, гарний кремовий пастельний цупкий папір, дещо гламурна обкладинка що не зовсім відповідає серйозності вмісту, без малюнків, є лише 2 чи 3 схеми. Написана легкою мовою, складнопідрядні речення є, але без
зловживань. Багато гіперпосилань і відсилань на інші книги та дослідження. Список використаної л-ри – займає 33 сторінки із монографіями та публікаціями результатів дослідження. Тексти розділів дуже якісні, все чітко і структуровано. Видно що авто дуже прошарився у цій сфері.

A.S. Продаю книжку на 30 грн дешевше за ринкову тут

Ключові і просто цікаві моменти:

гіпотеза бабусі – клімакс матері збігається у часі із початком репродуктивної активності дочки. Тобто матері відмовляються від народження, щоб бути здатними допомагати дочкам виховувати потомство. Таким чином біологія і еволюція сприяють виживанню нащадків.

Хлопці без перспектив у всьому світі схильні завдавати клопотів(молодші сини позбавлені спадку в Середньовічні Іспанії, князі в Київській Русі і тд). Але ці проблема гарно вирішували – посилали колонізовувати нові землі, розбудовувати колонії, а дочок – Продовжувати читання “Наука любові та зради, Р. Данбар | розгорнутий конспект”

Антологія вітчизняної прози про гопніків ‘GOPAK’ | рецензія


гопак  Тоненька книжка(140 с) в м’якій палітурці без малюнків. Віддрукована на біленько-тоненькому офісному папері в с. Брустурів, І-Ф області. Втім і коштує 25 грн. Це мене зраділо, бо цілком конкурентоспроможно із російськими демпінговими книжками на газетному папері.

Збірка налічує горстку різнопланових і різностильових історій про гопників від відомих і не дуже авторів. Означу, як легке і цікаве чтиво. Втім через три дні після прочитання я зі складністю згадаю про що йшлося у одній чи хоча б у двох історіях. Коротше така собі заміна телебачення, серіалів чи радіопередач. Але досить непогана. Тобто якість текстів на пристойному рівні.

Оцінка. 6,7/10. Можна читати. Але книга не є чимось знакових. Тим паче, що зараз дуже актуалізувався жлободискрурс і гопостудії.

‘Практика визуального мишления’, Ден Роем | рецензія на 346 грн


 Перший цікавий факт – книга коштує 346 грн. І вже це рухає її в напрямку до непересічності. 40% контенту – візуальний(здебільшого гарні ілюстрації, зарисовки, малюнки, діаграми, графіки). Книга покликана розповісти про техніку і розвинути візуальне мислення. Тобто буквально інтегрувати у реальне життя практику передачі,  обробки та генерування інформації через картинки, графічні зображення.

Перші 50 сторінок автор розжовує вступ, налаштовує що все супер-дуперсько просто і просто мега-нереально ефективно і кожному під силу, і що це революційне знання переверне ваш-наш-усіх-їх світ. І це шалено дратує, бо подача повністю йде у стилі Капітан Очевидність. Водичка, спадаючи на водяний млин зрошує водяні русла смислів, теж до речі водянистих.

Загальне враження: класні картинки супроводжуються очевидими абзацами із загальнозрозумілих і самоочевидних речень. Нічого нового, унікального, революційного, суперефективного, деталізованого не пропонується. Розжовуються просто звичайні прописні істини  і до цього усім відомі.

Мене вже аж воротить від того, як я сам починаю розжовувати примітивність, простоту і капчевидність книги. Тому навіть більше не писатиму. покажу лише як виглядають середньостатистичні сторінки і обкладинка.

Оцінка: 3/10. Не рекомендую читати. Даремно вбитий час і купа спалених нервів через неякісний і лінивий підхід автора. Вперше Продовжувати читання “‘Практика визуального мишления’, Ден Роем | рецензія на 346 грн”

“50 віддітнків сірого” | відшльопана рецензія


 Якось ішов собі по місту і в книжкових торгашів мені випалив око напис на одній палітурці. ‘Продано більше 40 млн примірників. Перекладено на більш як 45 мов’. І мене це страшенно, ну просто жахно-кріпко роздратувало до неможливості. І я відразу купив ту книжку. ‘Ну мусить же ж в ній бути щось таке….ну таке….ну хоч щось’.

Коротка ДОВІДКА. в книзі містяться відверті сексуальні сцени, що включають елементи такої сексуальної поведінки, як рабство/дисципліна, домінування/підкорення і садизм/мазохізм (БДСМ). Після виходу роман став бестселером в США і Великобританії, а також перевершив за швидкістю продажів попередніх рекордсменів — серію романів про Гаррі Поттера і «Сутінки».

Отож головна героїня цього еротичного роману – 21-річна студентка, досі цнотлива, хлопценепадка(чоловіки її не цікавлять, бо по-перше, у неї загальмований розвиток жіночної чуттєвості, а по-друге, начитавшись британських любовних романів – вона побудувала собі мега-ідеалістичний образ чоловіка і само-собою ніхто з оточення до нього не дотягує.). Далі буду спойлерити.

Отож вона вся така без досвіду взагалі стосунків і спілкування із хлопцями, приїжджає якось до 27-річного self-mademan мільярдера взяти у нього інтерв’ю для студентської газети. І одразу в нього втюхується, падає-розпластується вже при вході в Продовжувати читання ““50 віддітнків сірого” | відшльопана рецензія”

Едуард Лімонов ‘Американские каникулы’ | цитати


 Знаєте, іноді аби не читати всю книгу – можна почитати наяскравіші куски. 

«Дурак, – подумал я снисходительно. – Я еду туда, где есть полпаунда кокаина, мескалин, четыреста квайлюдов, трава… и пизда. А ты, маленький Эдвард, куда едешь ты?»

Когда вернулся злой и одинокий Жигулин, мы с Эвелин откланялись. Я понял, что далее меня ожидает бессмысленное таскание по ночи в компании нервных, желающих поебаться молодых людей, и только.

Победоносный символ – благоухающая молодая пизда рядом со слегка утомленным Эдвардом – символ его победы над миром. Хорошо!

жил в Нью-Йорке уже неделю, а никого еще не выебал. Приплюсовав к этому еще несколько дней в Лос-Анджелесе, в которые я тоже никого не выебал, получалось около десяти дней без секса. Я загрустил. Мне показалось, что мир меня не хочет.

«Ох, женщины, – вздохнул Эдуард-2, – они ведут себя как дети и требуют от нас, чтобы после этого мы ебали их, как взрослых самок!» «Опять эта сладкая наполненность, – наверное, думала она. – Опять во мне самец. И значит, я жива. И следовательно, я опять женщина, и опять молода. Во мне мужчина, и это доказательство».

Сейчас же, странное дело, я обнаружила, что твои ужасные манеры мне нравятся. Сейчас, когда я так не уверена в себе Продовжувати читання “Едуард Лімонов ‘Американские каникулы’ | цитати”

Ляпсус на книгу Булгакова ‘Майстер і Маргарита’


майс   Це не рецензія – їх тони і мегабайти просто усюди. Я хочу своє Фе! сказати. Повторилася історія як із Гаррі Поттером.

Як для школи – твір класний. Вигадливий. Але бляха, після усього побаченого – серіали Надприродне, Всі жінки відьми, Баффі губителька вампірів і т д. Ну в Булгакова просто примітивізм. Твір і персонажі зовсім не глибокі, діалоги простесенькі, проблеми лише заторкнуті без драматизму, без хвилюючих поворотів і кульмінацій. Я просто не розмію чим усі так захоплюються. Як можна взагалі перечитувати цей твір. Він плоский. Реально! Як папір катком розкатаний. Люди, що ви знайшли в тому творі, підкажіть?!

Я вже навіть вікіцитати читав – та вони прості як двері, як уривки із звичайних діалогів у поїздах чи кафешках. Може на 1930-ті це було щось з чимось чи коли він то писав, але не зараз. Він з цим твором взагалі не попадає в теперішні високі стандарти якості, глибини, динаміки, комедійності, вигадливості, містичності.

І ще мене дивують відгуки типу це елітарний твір і не для всіх, що дехто не може сприйняти шарів усіх і т д. Про які шари може йти мова. Дуже мало гіперпосилань. Діалоги і описи дуже однозначні. Та вже стараєшся там щось вишукувати – але дзуськи.

Коротше отримай Булгаков моє ФЕ! Твір не раджу до прочитання. Краще дивіться серіал Надприродне. Він набагато Продовжувати читання “Ляпсус на книгу Булгакова ‘Майстер і Маргарита’”