Мітки: между двух стульев

Е. Клюев ‘Между двух стульев’ | рецензія


між двох  Сюжет: аналогія Аліси в країні дивозапарів. Петропавел(просто він хз Петро чи Павло) не відомо як потрапляє у химерний мимологічний світ із нестатичними ідентичностями, суміжними сутностями і спряженою із молоком і числами логікою. Ну і намагається відшукати дорогу назад, додому. А шлях цей, як відомо, дуже нелегкий, сповнений перешкод, недошкод і шкодоперів.

Про автора: російський журналіст, філолог, лінгвіст і письменник. Зараз живе в Данії і викладає російську.

Оцінка: 5/10. Не подобаються книги, які я б міг написати краще, ніж даний конкретний автор. От наприклад коли читаю Жадановий вірш ‘Пластунка N’, то ловлю себе на тому, що метафори захмарно розкішні і мені таких точно найближчим часом не написати. Глибина і естетика асоціацій та порівнянь просто сифонять як окремі райони Прип’яті. Тому для мене це якийсь дуже чіткий критерій – чи зміг би я написати краще, аніж автор. Якщо так – книга слабенька дуже, недопрацьована, злінена.(автор полінувався вкалувати багато, дошліфовувати, працювати над кожним  реченням окремо). Багато навіть моїх теперішніх віршів значно абсурдніші та естетично химерніші, словограйливіші, аніж тексти Клюєва.

Натомість у нього дуже чітка структура обігрування назв класичних персонажів: ”Смежной Королевой, Спящей Уродиной, Гномом Небесным, Ваще Бессмертным, Слономоськой, Пластилином Мира, Дитям без Глаза… Летучий Нидерландец, Муравей-Разбойник.”

Вибачте, але у 2014 це явно дуже не дотягує до канонічного постмодерну, та й навіть крутою грою слів можна назвати з натяжкою сильною. Дуже чітко бракує абсолютизації абсурду, до рівня постмодерну не вистачиє тонкості алюзій, асоціації і Продовжувати читання “Е. Клюев ‘Между двух стульев’ | рецензія”