Мітки: література

“50 віддітнків сірого” | відшльопана рецензія


 Якось ішов собі по місту і в книжкових торгашів мені випалив око напис на одній палітурці. ‘Продано більше 40 млн примірників. Перекладено на більш як 45 мов’. І мене це страшенно, ну просто жахно-кріпко роздратувало до неможливості. І я відразу купив ту книжку. ‘Ну мусить же ж в ній бути щось таке….ну таке….ну хоч щось’.

Коротка ДОВІДКА. в книзі містяться відверті сексуальні сцени, що включають елементи такої сексуальної поведінки, як рабство/дисципліна, домінування/підкорення і садизм/мазохізм (БДСМ). Після виходу роман став бестселером в США і Великобританії, а також перевершив за швидкістю продажів попередніх рекордсменів — серію романів про Гаррі Поттера і «Сутінки».

Отож головна героїня цього еротичного роману – 21-річна студентка, досі цнотлива, хлопценепадка(чоловіки її не цікавлять, бо по-перше, у неї загальмований розвиток жіночної чуттєвості, а по-друге, начитавшись британських любовних романів – вона побудувала собі мега-ідеалістичний образ чоловіка і само-собою ніхто з оточення до нього не дотягує.). Далі буду спойлерити.

Отож вона вся така без досвіду взагалі стосунків і спілкування із хлопцями, приїжджає якось до 27-річного self-mademan мільярдера взяти у нього інтерв’ю для студентської газети. І одразу в нього втюхується, падає-розпластується вже при вході в Продовжувати читання ““50 віддітнків сірого” | відшльопана рецензія”

1001 комікс, що ти мусиш прочитати до смерті| book-review


 Сьогодні вперше за 7 тижнів мого перебування в Лондоні випала нагода заскочити в книжковий магазин в 2 або 3 поверхи зростом. Це повний шикардос – я пробув там більше години і зумів поверхово оглянути тільки 10-15 кв. метрів стелажів з книжками. Це дивовижно шикарнюче – те що я там побачив. Неймовірно  деталізована класифікація і гіпер-величезний діапазон книг кожної тематики і жанру. Я зупинився на коміксах.

Ось, перший шикарнючий графічний роман, що потрапив у руки. Коштує 20 фунтів.

Томас Отт (`R.I.P.     Best of 1985-2004`)

Коротше це збірка коротких графічних cut-stories(слово шкіців чи замальовок – не підходить, бо тут історії ще коротші). Тобто така собі збірка наносюжетів графічних мікророманів.

Таку книгу приємно тримати в руках, її приємно купляти, а що вже читати!!! Коротше якщо комусь треба на ДН другу подарунок – можу купити і Вам її переслати.

ось зафотав випадкові сторінки:

 

 

 

Тут коротеньке рев’ю внизу на ще одному класному прокомікси-сайті(сорі, просто не маю часу перекладати):

Thomas Ott, Swedish artist and punk rocker, specializes in black and white scratchboard art that must require superhuman patience and preparation to make. I’m pretty sure a single panel of Ott’s art, which looks like Durer woodcuts or the illustrations of Edward Gorey, takes more work than anything I’ve ever done in my entire life. That art is the clear focus of this decades-spanning collection of short pieces. Ott tells clear-cut stories with almost no language, relying on expressive faces and cinematic staging to tell twisting tales of shocking violence. These stories, influenced by old EC horror comics, are sometimes realistic, sometimes dreamlike, but always brutal and uncomfortable. Despite the twist endings they rarely ever surprise, sticking too closely to traditional templates of revenge and ironic comeuppance. Still, the most complete work here, “The Millionairs”, is also the most faithful EC homage. The rest of R.I.P. feels like the amazingly intricate classroom doodles (or scratches) of a talented teenager hung up on trying to gross people out. Ott is a brilliant visual artist but he’s too obsessed with adolescent transgression and pointless shock value to make truly lasting art. (GM) – я з цим не згоден.

Ось ще багато малюнків цього автора: 

Ось цікавий блог про перетин коміксів і політики

А далі я просто не зміг встояти коли в моїх руках почала ніжитися оця красуня-збірка:

Я ні на мить не вагаючись виклав за неї 20 панудів:

1001 комікс, що ти мусиш прочитати перед смертю  (смішний до речі варіант перекладу якщо уважно вчинатися-у назві посту я вже змінив, а тут хай залишається- тішить око і декому звивини:)

______

Див. також

Казкарка ‘гарні графічні романи’

До речі, дарма Ви, (я теж цим грішу) як читачі пропускаєте різні примітки, посилання, ‘див. також’, схожі статті. Насправді у них дана тема дуже чітко проілюстрована відео, картинками, світлинами, різними деталями та справді практично побутово корисними речима. Так що пробуйте 🙂

І взагалі, коли починаєш переходити за референсами і рекомендованими посиланнями, то занурюєшся в такі глибини, що аж хочеться вилізти десь на вершину пагорба і не те щоб закукурікати, але проревіти на весь світ: ПІндос, який світ бездонний і цікавий!!!

 

Ви собі не уявляєте який це свіжий ковток Продовжувати читання “1001 комікс, що ти мусиш прочитати до смерті| book-review”

Трансформація рос. бібл. для молоді


Чувачки вирішили по-своєму використовувати кошти. Взяли і на декілька років перестали закуповувати дорожезну періодику. А зекономлені гроші перенаправили на зміну концепції та інтер’єру. Крута, бляха! Пора справді позбуватися трепету, що мовляв бібліотека – це святая святих, храм книг і людської мудрості. Треба зробити все до неможливості юзальним.

фото клікабельне(перепос. на деталізований фоторепортаж)

 

Бібліотека відчаю | spot-move-library


Чим для Вас є Латинська Америка…Аргентина? Для мене це – країна поодиноких героїв. Країна солдатів у полі котрі є самотніми воїнами. Кривава влада, що топить усе в корупції, потужний криміналітет, який подекуди контролює цілі регіони і байдужий народ, який не хоче і не вміє бути цивілізованим. Це край, де можуть підірвати стіну в’язниці, перестріляти охоронців і визволити в’язнів-корєшів певної наркокартельської структури. Це країна, де університетський викладач з відчаю може оголити і показати всім зад, а потім в костюмі супермена публічно робити дрібні добрі вчинки. А потім стати мером і змінити на краще місто-мільйонник.

Нинішній пост про ще одну таку людину, – Рауля Ремезофа, вільного художника. Він просто переобладнав машину в бібліотеку і тепер мандрує вулицями Буенос-Айреса, намагаючись змінити світ на краще. В його бібліотеці близько 900 книг. Проїжджаючи, він щоденно безкоштовно роздає їх людям, та збирає нові. Така собі мобільна точка буккросингу відчаю. Чому відчаю – тому що він такий один на загальному тлі. Це не рух, а подвиг однієї людини, і трагедія цілого суспільства.

raullemesoffweaponofmassinstruction1 (680x510, 191Kb)

2. Продовжувати читання “Бібліотека відчаю | spot-move-library”

Колгосп тварин | антиутопія


Усі тварини рівні та деякі тварини більш рівні за інших.

Сатирична казку для дорослих/ Дж. Оруел ; пер. І. Чернятинський  легко знайти у  вільному доступі. Твір є надзвичайно лаконічним, написаний простою живою мовою, репліки і діалоги дуже вдалі і промовисті. З естетичної точки зору для мене ’Колгосп тварин’ – це шедевр політичного сарказму і антиутопії.

Цікавий факт, що Дж. Оруел заплатив свої гроші за друк українсього перекладу його ’Animal farm’. Іншим цікавим фактом є те, що перекладач сховався під псевдонімом, а справжнє його ім’я Ігор Шевченко. Для нас це зараз неабияка дивина таке уникнення слави.
Кращого твору про побудову комунізму я ще не читав і маю припущення, що і Ви також. До того ж казка є коротенькою, тому навіть якщо вона не так сильно Вам сподобається як мені, часу все ж буде не шкода.

Кому ліньки, можна подивитись екранізовані версії:          Фільм                 Мультик

Висновки: дуже раджу дітям, підліткам, студентам політологам, культурологам, соціологам, письменникам та усім хто несе на собі печать комуністичної партії СРСР. Особливо класно було б дати це почитати нашим дідусям і бабусям, батькам.

Оцінка: 10/10

Також викладаю підбірку обкладинок іцієї книжки і постерів до фільмів.

 

М. Павич ’Внутрішня сторона вітру. Роман про Геро і Леандре’


Химери диму, марення крізь них 

Задимлена кімната, крізь стук друкарської машинки прозяблюються два силуети. Тьмяне срібло на стінах ікони. Задуха від старих книжок, мертве свіже повітря. Затягнувся, закашлявся, надиктовує. Затягнулась, закашлялась, пише, …кілька речень, два присудки і зо вісім прислівників, ще …надцять дієприкметників не пробилися крізь дим і тихо спустилися під лаву.

Бомбетельний рудовус вдюплився у стіну і перескочив кілька думок, звернувши на паралельну сюжетну лінію.

Хвилі тріскають об берег, могильна яма з тілом засипається останніми кидками, а в похованого ще досі трохи ниє зуб. Я вже два дні як помер, вимітаючи зі столу крихти нудьги і фатуму, що тісно сплівшись утворили вічність. Як правило є жіночий і чоловічий варіант, або перевернутість тексту у книгах ніким не написаних ще до самого завтра. Було видно як із запахом чорних троянд, що спочатку пахнуть, а потім народжуються прокидаються сонна млосно-тягуча нудьга, маркота марнот в голові вже сурмила у ріг теж повіваючи на масні чорні квіти. Розцвітала химерна естетика сюжетного абсурду. Скрізь кожна бджола спивала крізь тися..ріади щілинок квіткових, що лежали у вигляді символу середнього пригніченого поза межею начала чоловічого із жіночими вусами на сосках і тім’ї. Продовжувати читання “М. Павич ’Внутрішня сторона вітру. Роман про Геро і Леандре’”