Мітки: економія

Ретро патрони, зламані наконечники


Не секрет, що НаУКМА переживає зараз не найкращі щаси. Тиск, дефіцит бюджету, наплив фрешів, що все менше розуміють могилянський дух. В цьому руслі хочу розповісти те, що можливо стане в пригоді. Хоча швидше за все просто розповісти.

 Не так давно(це триває і досі) намагаються запустити проект адміністрацією Могилянки, щоб студенти відшкодовували гроші за використання ’додаткової’ побутової техніки. Це нібито має стати ще одним як джерелом надходження до бюджету університету, так і способом економії ресурсів. Додатковим аргументом є застарілість та імпотентність проводки в гуртожитках, яка загинається від чайникового навантаження

Проте змусити студентів платити ще більше, ніяк не покращуючи умови проживання доволі складно, оскільки сама ідея є неприродньою. Здоровий глузд підказує, що доречно було б встановити лічильники на світло та воду на кожен блок. Та схоже це не по зубах теперішнім управителям альмаматер.

З огляду на це все хочу зауважити один вельми цікавий нюанс. У більшості мешканців гуртожитку на Троєщині цілу цілодобово горить світло  в туалеті та душі та цілісінькими ночами на кухні По-перше, тому що патрони для лампочок є настільки старі, а контакт настільки поганий, що лампочки перегорають,  якщо світло кожного разу вмикати-вимикати. Причому перегорають за якихось 2-3 тижні, а то й менше. Оскільки купувати кожного тижня лампочки студентам не виходить, то правилом стало не вимикати світла зовсім. Цей досвід дбайливо передається від старожилів фрешам. По-друге, в коридорах блоків патронів немає узагалі, тому доводиться світити на в туалеті, в душі та кухні, щоб не вбитися, виходячи вночі справити нужду. Навіть в день в дальному від кухні куті коридору темно так, що іноді здається ніби зараз невідомі налетять і пограбують. Хорошим вирішенням було б встановлення в коридорах 15 Вт-них енергозберігаючих   ламп.

Іншим цікавим моментом є поломані крани, душові наконечники та унітазні бачки. Через них за місяць збігає не один басейн води.

Але втім, попри все це я дивлюся в майбутнє оптимістично. Думаю, що даний стан справ буде тільки загострювати становище і неефективні методи господарювання просто не витримають тихого еволюційного поступу і конкуренції.

Також я зовсім не сподіваюся, що мій пост щось змінить. Просто мені треба ж про щось писати. Навіщо ж тоді було блог заводити?

Е-квитки можна показувати із смартфона


   Вперше в житті офіційно не роздруковував квитка на потяг Укрзалізниці, а пред’явив  його з монітора планшета.  Це сталося, без найменших перебільшень,  воістину афігенсько  і буряностаканно бісерно-грандіозно. Апофеоз маленької людини над заскорузлою системою. Провідники звивалися як волосся медузи–горгони, бризкали ядучою слиною і сичали, але вдіяти ніц не могли.  Такий підхід економить море часу нервів і посилань на конфліктні ситуації. У мене не збирали квиток, а потім не віддавали. Він постійно був у мене, начеу того хто прогинає світ під себе 🙂 ahaha!!
Я зекономив папір, чорнило, годину свого часу, 5 хв часу касирки і десь 25 хв часу людей які б с ояли в черзі за мною на вокзалі, а також вкотре нагадав провідникам про наближення нової ери – ери технологій.
Якщо гіпотетично змоделювати, що хоча б 25% дорослих українців куплятимуть квитки онлайн і пред’являтимуть їх зі смартфонів,  то мова йде про щорічну економію десятків мільйонів гривень на друці і сотень мільйонів гривень/годин економічного часу. В масштабах країни це сутєвий крок вперед.  І уявіть собі що за ці гроші можна Continue reading “Е-квитки можна показувати із смартфона”

РЕТРО-ПАТРОНИ і зламані наконечники


 Не секрет, що НаУКМА переживає зараз не найкращі щаси. Тиск, дефіцит бюджету, наплив фрешів, що все менше розуміють могилянський дух. В цьому руслі хочу розповісти те, що можливо стане в пригоді. Хоча швидше за все просто розповісти.

Не так давно(це триває і досі) намагаються запустити проект адміністрацією Могилянки, щоб студенти відшкодовували гроші за використання ’додаткової’ побутової техніки. Це нібито має стати ще одним як джерелом надходження до бюджету університету, так і способом економії ресурсів. Додатковим аргументом є застарілість та імпотентність проводки в гуртожитках, яка загинається від чайникового навантаження

Проте змусити студентів платити ще більше, ніяк не покращуючи Continue reading “РЕТРО-ПАТРОНИ і зламані наконечники”