Мітки: біомаса

Антологія вітчизняної прози про гопніків ‘GOPAK’ | рецензія


гопак  Тоненька книжка(140 с) в м’якій палітурці без малюнків. Віддрукована на біленько-тоненькому офісному папері в с. Брустурів, І-Ф області. Втім і коштує 25 грн. Це мене зраділо, бо цілком конкурентоспроможно із російськими демпінговими книжками на газетному папері.

Збірка налічує горстку різнопланових і різностильових історій про гопників від відомих і не дуже авторів. Означу, як легке і цікаве чтиво. Втім через три дні після прочитання я зі складністю згадаю про що йшлося у одній чи хоча б у двох історіях. Коротше така собі заміна телебачення, серіалів чи радіопередач. Але досить непогана. Тобто якість текстів на пристойному рівні.

Оцінка. 6,7/10. Можна читати. Але книга не є чимось знакових. Тим паче, що зараз дуже актуалізувався жлободискрурс і гопостудії.

Пост-студентська життєва криза


”Йдіть в сраку зневірені і підімнуті

Ібо не приймуть вас у царство мрійників.”

 

Маю певні думки, так би сказати нюхнув глибинних причин чому більшість людей стає масою, середньостатистичним бидлом, невігласами, обивателями, міщанами(від міщанство).

1) Перший фактор. Втома від роботи, яка тобі не подобається. Коли з губ висихають останні краплі насолод студентського життя, з ними починають в’януть максималізм, мрії та ідея про сродну працю. Старше покоління вже насиділо собі напукані місця і зовсім не думають про твою інтеграцію. Ба навіть, твоє входження в суспільство і його соціальну структуру здоровенним прищем сидить на нікому невідомій сраці, яка ще менше когось інтересує.

Після кількох, а то й численних спроб знайти сродну роботу, невдач … починається фрустрація, затяжна постстудентська депресія. І за стереотипом, починаєш нібито розуміти доросле життя і що все що писали в книжках то тільки рожеві мрії про солодкого слоника. В житті все інакше. – Всюди лайно, зрадники, користолюбці і треба вити по вовчому. Так що йде Продовжувати читання “Пост-студентська життєва криза”