Категорія: Рецензії

огляд книг, фільмів, музики….

Антологія вітчизняної прози про гопніків ‘GOPAK’ | рецензія


гопак  Тоненька книжка(140 с) в м’якій палітурці без малюнків. Віддрукована на біленько-тоненькому офісному папері в с. Брустурів, І-Ф області. Втім і коштує 25 грн. Це мене зраділо, бо цілком конкурентоспроможно із російськими демпінговими книжками на газетному папері.

Збірка налічує горстку різнопланових і різностильових історій про гопників від відомих і не дуже авторів. Означу, як легке і цікаве чтиво. Втім через три дні після прочитання я зі складністю згадаю про що йшлося у одній чи хоча б у двох історіях. Коротше така собі заміна телебачення, серіалів чи радіопередач. Але досить непогана. Тобто якість текстів на пристойному рівні.

Оцінка. 6,7/10. Можна читати. Але книга не є чимось знакових. Тим паче, що зараз дуже актуалізувався жлободискрурс і гопостудії.

Я. Грицак `Життя, смерть та інші неприємності`| рецензія


грицак  Передовсім про формат. Це збірочка есеїв написаних у різний час, опублікованих у різних онлайн та паперових ресурсах.

224 сторінки, папір кремовий, товстий, цупкий. Через маленький розмір і простоту викладу – читається дуже швидко. Багато цікавих думок, тез, концепцій. Манера викладу дуже свіжа, небанальна із сильною тягою до простоти. Сам автор каже що по декілька разів переписує текст, поки той не стане достатньо простим. Читання було легким, цікавим і приємним.  Особливо смакували дуже вдалі детальки із побутової, неполітичної і неекономічної історії.

Написаний у 2010 прогноз каже, що Україна на найближчі 25 років залишиться цілісною в тих самих кордонах. Як бачимо пройшло лише 4 роки, а прогноз геть не справдився і виявився повністю помилковим. Вкотре бачимо, що епоха постмодерна інтернетна стала така динамічна і непередбачувана, що навіть такі поістину розумні мужі як Грицак повністю помиляються у прогнозах навіть на 4 найближчі роки. Змушує задуматись, еге ж?

Оцінка 8/10. Усім раджу для затравки. Втім, якщо ви не фанат читання – то краще читайте бізнес-літературу, чи щось технічне що вам там треба.

Ключові слова: модернізація, вестернізація, американізація, євреї, негероїчна історія, селянськість, героїзація, міфи, регіональна донбаська ідентичність.

‘Практика визуального мишления’, Ден Роем | рецензія на 346 грн


 Перший цікавий факт – книга коштує 346 грн. І вже це рухає її в напрямку до непересічності. 40% контенту – візуальний(здебільшого гарні ілюстрації, зарисовки, малюнки, діаграми, графіки). Книга покликана розповісти про техніку і розвинути візуальне мислення. Тобто буквально інтегрувати у реальне життя практику передачі,  обробки та генерування інформації через картинки, графічні зображення.

Перші 50 сторінок автор розжовує вступ, налаштовує що все супер-дуперсько просто і просто мега-нереально ефективно і кожному під силу, і що це революційне знання переверне ваш-наш-усіх-їх світ. І це шалено дратує, бо подача повністю йде у стилі Капітан Очевидність. Водичка, спадаючи на водяний млин зрошує водяні русла смислів, теж до речі водянистих.

Загальне враження: класні картинки супроводжуються очевидими абзацами із загальнозрозумілих і самоочевидних речень. Нічого нового, унікального, революційного, суперефективного, деталізованого не пропонується. Розжовуються просто звичайні прописні істини  і до цього усім відомі.

Мене вже аж воротить від того, як я сам починаю розжовувати примітивність, простоту і капчевидність книги. Тому навіть більше не писатиму. покажу лише як виглядають середньостатистичні сторінки і обкладинка.

Оцінка: 3/10. Не рекомендую читати. Даремно вбитий час і купа спалених нервів через неякісний і лінивий підхід автора. Вперше Продовжувати читання “‘Практика визуального мишления’, Ден Роем | рецензія на 346 грн”

“50 віддітнків сірого” | відшльопана рецензія


 Якось ішов собі по місту і в книжкових торгашів мені випалив око напис на одній палітурці. ‘Продано більше 40 млн примірників. Перекладено на більш як 45 мов’. І мене це страшенно, ну просто жахно-кріпко роздратувало до неможливості. І я відразу купив ту книжку. ‘Ну мусить же ж в ній бути щось таке….ну таке….ну хоч щось’.

Коротка ДОВІДКА. в книзі містяться відверті сексуальні сцени, що включають елементи такої сексуальної поведінки, як рабство/дисципліна, домінування/підкорення і садизм/мазохізм (БДСМ). Після виходу роман став бестселером в США і Великобританії, а також перевершив за швидкістю продажів попередніх рекордсменів — серію романів про Гаррі Поттера і «Сутінки».

Отож головна героїня цього еротичного роману – 21-річна студентка, досі цнотлива, хлопценепадка(чоловіки її не цікавлять, бо по-перше, у неї загальмований розвиток жіночної чуттєвості, а по-друге, начитавшись британських любовних романів – вона побудувала собі мега-ідеалістичний образ чоловіка і само-собою ніхто з оточення до нього не дотягує.). Далі буду спойлерити.

Отож вона вся така без досвіду взагалі стосунків і спілкування із хлопцями, приїжджає якось до 27-річного self-mademan мільярдера взяти у нього інтерв’ю для студентської газети. І одразу в нього втюхується, падає-розпластується вже при вході в Продовжувати читання ““50 віддітнків сірого” | відшльопана рецензія”

‘McDonald`s. Как создавалась империя’ by Рей Крок| рецензія


 Що таке корпорація Макдоналдс? Чим вона є для світу людей. Як мінімум надпотугою, що у 2010 мала 32 737 ресторанів у 118 країна із виручкою більше $24 млрд. Одна із найпотужніших мереж, навіть у сенсі просто мереж, яка досягла неймовірної уніфікованої якості. І зараз цей потенціал і інфраструктуру можна дуже юзати по іншому, виходити за рамки просто торгівлі їжею тощо. А наприклад поширювати літературу, проводити фестивалі…. Але це вже мій ліричний відступ у футурологію.

Книжка переповнена деталями і є скоріше художнім романом, аніж бізнес літературою. Сам Рей Крок є чудовим розповідачем історій. І основною перевагою і цікавістю для читатчів  окрім  деталізованої історії зародження корпорації – є сам неймовірно чудовий стиль розповіді автора. Він справді мастак творити наратив, розповідне полотно. Тому книга буде навіть більше цікава письменникам-початківцям. Можна дуже багато почерпнути із структури стилю автора.

Просто неймовірно деталізовані діалоги, колір машин, чіткі цитати телефонних розмов, ключові деталі переломних моментів, які виводили локомотив на інший напрямок. Дуже послідовна і логічно побудована манера викладу. Присутні усі цифри, ціни, числа кількості товарів.(напр. 35 тис бургерів, чи 50 паперових стаканчиків за 1.5 пенса).

Є багато моментів заглиблення у аналіз тодішньої ситуації, власного становища, розгладання призми свого характеру. Речення Продовжувати читання “‘McDonald`s. Как создавалась империя’ by Рей Крок| рецензія”

Едуард Лімонов ‘Американские каникулы’ | цитати


 Знаєте, іноді аби не читати всю книгу – можна почитати наяскравіші куски. 

«Дурак, – подумал я снисходительно. – Я еду туда, где есть полпаунда кокаина, мескалин, четыреста квайлюдов, трава… и пизда. А ты, маленький Эдвард, куда едешь ты?»

Когда вернулся злой и одинокий Жигулин, мы с Эвелин откланялись. Я понял, что далее меня ожидает бессмысленное таскание по ночи в компании нервных, желающих поебаться молодых людей, и только.

Победоносный символ – благоухающая молодая пизда рядом со слегка утомленным Эдвардом – символ его победы над миром. Хорошо!

жил в Нью-Йорке уже неделю, а никого еще не выебал. Приплюсовав к этому еще несколько дней в Лос-Анджелесе, в которые я тоже никого не выебал, получалось около десяти дней без секса. Я загрустил. Мне показалось, что мир меня не хочет.

«Ох, женщины, – вздохнул Эдуард-2, – они ведут себя как дети и требуют от нас, чтобы после этого мы ебали их, как взрослых самок!» «Опять эта сладкая наполненность, – наверное, думала она. – Опять во мне самец. И значит, я жива. И следовательно, я опять женщина, и опять молода. Во мне мужчина, и это доказательство».

Сейчас же, странное дело, я обнаружила, что твои ужасные манеры мне нравятся. Сейчас, когда я так не уверена в себе Продовжувати читання “Едуард Лімонов ‘Американские каникулы’ | цитати”

Ляпсус на книгу Булгакова ‘Майстер і Маргарита’


майс   Це не рецензія – їх тони і мегабайти просто усюди. Я хочу своє Фе! сказати. Повторилася історія як із Гаррі Поттером.

Як для школи – твір класний. Вигадливий. Але бляха, після усього побаченого – серіали Надприродне, Всі жінки відьми, Баффі губителька вампірів і т д. Ну в Булгакова просто примітивізм. Твір і персонажі зовсім не глибокі, діалоги простесенькі, проблеми лише заторкнуті без драматизму, без хвилюючих поворотів і кульмінацій. Я просто не розмію чим усі так захоплюються. Як можна взагалі перечитувати цей твір. Він плоский. Реально! Як папір катком розкатаний. Люди, що ви знайшли в тому творі, підкажіть?!

Я вже навіть вікіцитати читав – та вони прості як двері, як уривки із звичайних діалогів у поїздах чи кафешках. Може на 1930-ті це було щось з чимось чи коли він то писав, але не зараз. Він з цим твором взагалі не попадає в теперішні високі стандарти якості, глибини, динаміки, комедійності, вигадливості, містичності.

І ще мене дивують відгуки типу це елітарний твір і не для всіх, що дехто не може сприйняти шарів усіх і т д. Про які шари може йти мова. Дуже мало гіперпосилань. Діалоги і описи дуже однозначні. Та вже стараєшся там щось вишукувати – але дзуськи.

Коротше отримай Булгаков моє ФЕ! Твір не раджу до прочитання. Краще дивіться серіал Надприродне. Він набагато Продовжувати читання “Ляпсус на книгу Булгакова ‘Майстер і Маргарита’”