Мій досвід роботи у DREAM-TEEN


  Вирішив написати про свій власний досвід роботи у двох найбільших в Києві ПРИВАТНИХ освітніх центрах розвитку дитини і підлітка. Думаю в україномовній блогосфері ця інформація має високий рівень унікальності, а тому точно буде для когось цікавою і корисною.

У DREAM-TEEN я працював 3 тижні teen-лідером у літньому міському таборі.  Цебто англомовним вожатим із 20-носою групою дітей у віці від 7 до 14. Робота починалася о 8:30 і закінчувалася о 18:30. За групою ми наглядали у кількості чоловік – 4. Ще одна вожата-українка і двоє волонтерів яких компанія дуже розумно безкоштовно вербувала в  AISEC.(на мою долю припали Аніл з Туреччини і Крістіан з Угорщини). Оскільки іноземцям не платили, то й до роботи вони ставилися як до відпочинку. Та й з дітьми у них був мовний бар’єр. Тільки декілька чуваків з групи могли менш-більш з ними спілкуватися. Це і є першим негативом у роботі. Доводилося працювати значно більше, оскільки вожаті іноземці працювали на чверть ’ставки’/сили/потуги.

У мої обов’язки входило: дивитися щоб ніхто нікому не роз’юшив носа, виконувати ф-ції інформбюро(туалет он там, я тебе проведу), роздавати їжу на ланч двічі на день, водити всю групу через дороги в центрі Києва на обід у ресторан Козирная Карта і приводити назад усіх живими; супроводжувати 2 рази на тиж дітей у поїздках на страусині ферми, аквапарки, галереї, Пирогово; бути перекладачем між охочими поспілкуватися з іноземними волонтерами, перекладати їх майстер-класи і презентації своїх країн, культур, таеевондо-уроків; займати дитячий час і увагу між серйозними майстер-класами якимось корисним дозвіллям: орігамі, повчальні притчі, ліпим їжака, японські кросворди, неформальне спілкування, мультики, купа рухливих ігор. Тому доводилося кожен день ще по 30-60 хв сидіти в інтернетах.

Кожен день я повертався з роботи в маршрутці раз по раз падаючи в мікро-сни. Якщо сидів – звалювався в декольте сусідкам і там слинив, якщо стояв – підкошував коліна і стрепетувався вже у напівзігнутих ногах і різко з посмішками в усіх на обличчях різко виструнчувався на наступні 2 хв. Вдома я як правило ходив у душ, їв і завалювався спати і вже зранку шукав потрібне для роботи.

Робота із дітьми 7-14 років, щоб ви знали,  є страшенно емоційно і фізично виснажливою. Постійно доводиться бігати, заспокоювати то одого то другого, розриватися з відповідями на сотні запитань, кожному помагати загинати папір, бо не виходить літачок, з окремими битися-боротися, з іншими – розмовляти по душах і лікувати від браку уваги, який розвивають надміру зайняті батьки-менеджери середньої ланки. Коротше кожен вимагаю порцію уваги, а ти один. Тому до вечора – просто вигораєш: голос охрип, в роті систематично сухо, голова гудить, емоцій ніяких, тільки легке пригнічення і підвищена дратівливість. Іноді просто ЖИРНИЙ ПОФІГ.

Тепер розкажу про позитиви:

1) 1500 грн зарплати

2) дуже класно безкоштовно годували – обід у ресторані КозКарта, підобідок і підвечірок із фруктів і соку, або кексів чи бісквітів.

3) На початку дуже весело та й загалом діти вміють нагадати як треба радіти життю і деталям. Сам стаєш натхненний, вмотивований і веселий.

4) Безкоштовно відвідував з дітьми різні штуки: страусина ферма, аквапарк, Пирогово, галерея чуфіхи що малює дітей із дрібними рисами обличчя(забув як звати), зоопарк, іподром(конекатання)…і т п. Оскільки бував я усюди вперше то мені було не менш цікаво ніж малим.

5) Велику частину дня ігри на свіжому повітрі впарку або в дворі – фрісбі, футбол, місиво.

5.1) Шеф і команда всі були молодими, відкритими, тому з ними було легко.

6) Глибинне спілкування з іноземцями-колегами, а також з іноземцями-майстеркласерами. Їх теж залучали з айсеку презентувати країни і проводити якісь ігри-тренінги. На цьому всі позитиви закінчуються. Так що тепер можете все зважити, перші ніж йти на подібну роботу.

_________________________________

Дружимо сусідніми селами.  Наші на ЖЖ http://nash-lj.org.ua/rank/

Невже хтось ще досі не ототожнює державу і зажраних олігархів-чиновників?

3 thoughts on “Мій досвід роботи у DREAM-TEEN”

  1. Доволі об’єктивно все написав. Тільки спочатку наскільки я розумію планував написати ще про іншу школу, але видно забув… Можеш навіть окрему рубрику створити. Робочі історії.

  2. жирний пофіг – якраз те, що з тобою відбувалося) гарно!

    про декольте і слинення там – супер! давно вже від тебе не читав такого роду фразочок.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s