замальовка під горіхом


Кривавий слід пускає слину                                                                                                                       Явдоха дихає в калину, ламаючи за спину ноги.                                                                                       Хто дишло поламав, голоблі завертаючи у гречку?                                                                                   То криголам і трусопряд, що кучерями лоскотає вівці.  

Я для тебе буду лисим, Або хоч – побрию і навіть вмиюся                                                                       Я для тебе готовий не те що зизом, Гейби вовком на всіх дивитися.                                                         Ти для мене ще будеш хмизом, Як і вчора- волога і затхла                                                                     Я повішу тебе на карнизі Споглядатиму нині і завтра.

Поки ти не розірвеш кризу І запхаєї їй в рота капці.                                                                                    Я свербітиму і питатиму, Ти сверлітимеш і тікатимеш                                                                               В мене будуть думки крилатими А у тебе між грудями пахощі.

Щойно діти в дворі загралися                                                                                                                        Серед дня розпалили вогнище                                                                                                                    Але й тут то у раз схаменулися                                                                                                                Враз опісялись – … затушилося.                                                                                                                Знов розпалюють невгамовники.

Раптом звідкись з-за паркану звявилося злоцице дівище І діда сірого, що аж прозорого, гойдавсь на лавочі Огріла цицею-веслом. Дід захрипів, прокашлянувся, простягнувся…з півночі на південь нестерпний сморід юридичної несправедливості. Усім аж млосно поставало, аж так що зжовтіла трава.

 

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s